КСВП
(Реєстрація коротколатентних слухових викликаних потенціалів)

Коротколатентні слухові викликані потенціали (КСВП) набули найширшого застосування в клінічній практиці. КСВП є результатом електрофізіологічної активності внутрішніх волоскових клітин равлика внутрішнього вуха, слухового нерва і стовбура головного мозку у відповідь на звуковий стимул. Тривалість (латентність) КСВП найкоротша з усіх СВП – в межах від 10 мілісекунд у дорослих до 20-30 мілісекунд у новонароджених.
Діагностична цінність КСВП полягає в тому, що їх генератори (джерела) дуже добре вивчені і визначені. КСВП практично не залежать від стану обстежуваного і реєструються однаково успішно при стані і під час сну. Вони не залежать від уваги обстежуваного, мають дуже високу повторюваність і відтворюваність. Нормативні дані латентності хвиль добре визначені у всіх вікових групах – починаючи з новонароджених. Важливо також, що час обстеження КСВП недовгий - в межах однієї години, що цілком укладається в один прийом лікаря.
КСВП добре реєструють у відповідь на дію коротких звукових подразників – коротких тональних посилок і широкосмугових клацань.
Однією зі складностей реєстрації КСВП є дуже мала амплітуда – найбільша їх хвиля має амплітуду всього 0,1 – 0,5 мкв (мікровольт), тобто менше половини мільйонної частки вольта.

КСВП використовується для діагностики слухових порушень як дітей, так і дорослих, але особливого значення вони мають у дітей, особливо дорокового віку.

У діагностиці слуху дітей КСВП застосовується для таких цілей:

• Скринінг слуху новонароджених і дітей раннього віку.
• Оцінка порогів чутності широкосмугового шуму і тонів аудіометричних частот.
• Встановлення показань до слухопротезування і кохлеарної імплантації.
• Діагностика периферичних і центральних порушень органу слуху.
• Діагностика слухової нейропатії.
• Розрахунок необхідних електроакустичних параметрів слухових апаратів при слухопротезуванні.

У діагностиці слуху дорослих КСВП використовується для цілей:

• Діагностика невральних, ретрокохлеарних порушень, зокрема пухлини слухового нерва (акустичної невриноми).
• Діагностика ретро кохлеарних порушень слухового аналізатора.
• Лікувально-трудова експертиза слухових розладів, викликаних виробничим шумом.
• Об'єктивна оцінка порогів чутності.
• Виявлення симулянтів (прикидаються слабочуючими при нормальному слуху) і агравантів (показує більш сильне зниження слуху, ніж насправді).
  
  

У клінічному аналізі КСВП розглядають кілька факторів:

• Наявність або відсутність КСВП.
• Поріг виникнення КСВП.
• Морфологія хвиль КСВП.
• Латентність піків КСВП.
• Міжпікові інтервали.
• Міжвушна асиметрія латентності піку В.

Розглянемо ці фактори докладніше.
Наявність або відсутність КСВП. При проведенні скринінгу слуху новонароджених і дітей молодшого віку методом реєстрації КСВП використовується стимуляція широкосмуговим клацанням з фіксованим рівнем, в більшості програм 30 дБ НПС. При нормальному слуху у дитини присутня відповідь КСВП у вигляді V піку. Якщо слух порушений – КСВП відповідь відсутня.
Відсутність КСВП відповіді при стимуляції клацанням і тонами рівнем звукового тиску 90 дБ НПС може свідчити про важку / глибоку приглухуватость або глухоту, грубі порушення центральних відділів слухового аналізатора.
Наявність відповіді використовується і для визначення порогів КСВП.
Поріг КСВП – мінімальний рівень звукового стимулу, при якому реєструється КСВП відповідь (як правило пік V). Поріг КСВП на короткі тональні посилки і широкосмугові клацання є показником оцінки зниження слуху, що особливо важливо в комплексній діагностиці слуху дітей молодшого віку.
Численними дослідженнями встановлено, що пороги КСВП на короткі тональні посилки частотою 500, 1000, 2000 і 4000 Гц реєструються при рівні стимулу приблизно на 5-20 дБ вище аудіометричних порогів чутності цих частот. Таким чином, по порогах КСВП тональні посилки можна з достатньою точністю оцінити пороги чутності на аудіометричних частотах, які потім використовуються для підбору і налаштування (програмування) слухового апарату.
Для пошуку порога КСВП обстеження проводять на правому і лівому вусі окремо. Починають з рівня стимулу 60 дБ НПС. Якщо КСВП присутній, рівень знижують з кроком 10 дБ до такого рівня, коли він відсутній. Останній рівень, при якому присутній КСВП, вважають порогом КСВП.
Якщо КСВП відсутня при стимулі 60 дБ НПС, рівень підвищують до тих пір, поки він не виявитися. Мінімальний рівень, на якому КСВП реєструється, вважають порогом КСВП. Якщо КСВП відсутня на максимальному рівні стимулу, вважають, що КСВП взагалі не реєструється у пацієнта.
Морфологія хвиль КСВП має на увазі сукупність ознак, що характеризують хвилі КСВП: амплітуду піків, присутність або відсутність пізніх або ранніх піків, латентність піків і тривалість міжпікових інтервалів. Морфологія КСВП має першорядне значення для диференціації периферичних і центральних порушень слухового аналізатора. Відсутність пізніх піків КСВП (III – V) вказує на патологію слухового аналізатора на рівні стовбура мозку.
Порушення на рівні слухового нерва і стовбура мозку проявляються подовженням міжпікових інтервалів і абсолютних значень латентності піків. Запізнення латентності піку I свідчить про поразку звукопровідного апарату. Для центральних порушень слухового аналізатора може бути також характерна КСВП відповідь з низькою амплітудою піків.
Латентність піків КСВП – проміжок часу від початку стимулу до верхівки піку. Це дуже важливий діагностичний показник, використовується в сурдологічній (аудіологічній) діагностиці невральних і стволомозгових поразок слухового аналізатора. При цьому вимірюється латентність піку III і, особливо, піку V. В процесі клінічного аналізу ці показники порівнюються з нормативними даними. При невральних і стволомозгових ураженнях слухового аналізатора проходження нервових імпульсів сповільнюється, що проявляється збільшенням латентності піків. При цьому найбільш важливими діагностичними показниками є латентності піків III і V.
Міжпікові інтервали. Цей показник також використовується в діагностиці ретрокохлеарних порушень слуху. Визначають інтервал між піками I і III (міжпіковий інтервал I-III) і між піками I і V (міжпіковий інтервал I-V). При клінічному аналізі отримані результати міжпікових інтервалів порівнюють з нормативними даними. Подовження міжпікових інтервалів свідчить про наявність ретрокохлеарних патології.
Межвушна асиметрія латентності піку V. Дуже важливий показник, використовується в аудіологічній діагостиці патології слухового нерва пухлинного характеру. При цьому порівнюють латентність піку V КСВП відповіді правого і лівого вуха. Різниця в латентності, що перевищує нормативний показник, свідчить про пухлинний процес слухового нерва на стороні подовженою латентності піку V.